НАРКОМ
  • Главная
  • Події
  • Сталі відомі деякі положення Томосу про автокефалію
Події

Сталі відомі деякі положення Томосу про автокефалію

У церковних колах розгорілися неабиякі пристрасті з приводу Статуту Православної Церкви в Україні (ПЦвУ), який 29 листопада був схвалений Синодом Вселенського Патріархату. Істотно розходяться погляди Константинопольського і Київського Патріархатів і відносно формату Об’єднавчого Собору, який обіцяють провести вже 15 листопада. Радник Президента Ростислав Павленко запевнив, що на Фанареі розробили лише “пропозиції” до Статуту, а остаточні рішення після вільного обговорення на Соборі прийматимуть самі українські ієрархи. В яких саме межах наші ієрархи зможуть варіювати установчий документ єдиної церкви, підготовлений по грецьких лекалах? Чи зможуть вони підігнати його під масштаби Помісної української церкви?

Щоб обговорити усі спірні питання і вийти на Об’єднавчий Собор з погодженою позицією, Синод УПЦ КП вже скликав на 13 число Архієрейський Собор. Крім того, в Київському Патріархаті вже підготували свій проект і вважають, що він більше відповідає умовам церковного життя в Україні: документ містить 58 сторінок – це в п’ять з гаком разів більше, ніж у проекті греків, і свідчить про більшу глибину опрацювання.

Хай би який статут було прийнято на Об’єднавчому Соборі, як тільки наша Церква стане автокефальною, вона зможе на наступному своєму Соборі скасувати діючий Статут і прийняти новий. Складність у тому, що, як підкреслив Ростислав Павленко, Томос про автокефалію має бути “вмонтований” в Статут незалежної церкви, тобто Статут повинен відбивати норми, передбачені Томосом. Документ, за деякими відомостями написаний іменитим грецьким професором богослов’я Власіосом Фідасом ще в травні та допрацьовувався декілька місяців, підписали 29 листопада – одночасно з проектом Статуту ПЦвУ. Проте, текст Томоса тримають у найсуворішій таємниці.

Тим часом, Томос Вселенського Патріарха Українська церква змінити буде не в силах. Та і самому Фанару для цього доведеться представити питання на розгляд Синоду, а це може статися не раніше наступного року.

Обізнане джерело стверджує, що ознайомилося з текстом Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні, і відзначає, що на Фанарі підійшли до процесу творчо і провели досить велику роботу.

Попри заяви Ростислава Павленко про те, що “текст Томоса досить стандартний, в інтернеті можна знайти аналоги”, документ вийшов не схожим на жоден з колишніх Томосів про автокефалію й містить багато нового.

Серед цих канонічних новел експерт, знайомий з текстом підписаного на Фанарі документу, відзначив наступне.

  1. Священний Синод Православної Церкви в Україні визнає в якості глави і влади (γινωσκει ως κεφαλην και αρχην) Апостольський Престол Константинополя і несе відповідальність за всяке порушення (υπεχουσα ευθυνας δια πασιν παραβασιν) не лише перед Священним Синодом Вселенського Патріархату, але і перед “Великим собором”, який у будь-який момент може скликати Вселенський Патріарх.
  2. Митрополит Київський і всієї України зобов’язаний звертатися до Вселенського Патріарха з усіх питань загально церковного, догматичного і канонічного характеру.
  3. Екзархи і ставропігії залишаться в Україні назавжди. Навіть більше, за Вселенським престолом закріплюється “невід’ємне право” засновувати нові ставропігії “скрізь” (οπως πηγνυει τοιαυτα πανταχου).
  4. Особливо зазначається обов’язок митрополита Київського отримувати миро від Вселенської Церкви – як свідчення не лише “духовного єднання і теплих почуттів” до Церкви-Матері, але й як символ її “канонічної влади над православними” (ως κανονικης των Ορθοδοξων αρχης).
  5. Нова Церква не матиме права окормлювати українську діаспору. Її канонічна юрисдикція жорстко окреслена межами Української держави, і вона не може призначати єпископів або освячувати храми поза кордоном країни “щоб їй не вийти всупереч канонам за свої межі” (ινα μη αυτη αντικανονικως υπεροριος γινεται).
  6. Будь-який єпископ, священик або навіть диякон Православної Церкви в Україні має право звернутися з апеляцією до Вселенського Патріарха. І його рішення у справі оскарженню не підлягає.
  7. Митрополит Київський зобов’язаний поминати Вселенського Патріарха. Нагадаємо, що для Вселенської Церкви “поминання – знак покори”. На цій підставі, наприклад, було скасовано дозвіл на хіротонію митрополитів Київських, тимчасово виданий Патріарху Московському в 1686 році. Таким чином, відмова від поминання Константинопольського Патріарха може стати причиною для перегляду статусу Помісної української церкви та її повернення до складу Вселенського Патріархату.
  8. Глава Церкви отримує титул “Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України”, і йому прямо заборонено будь-яким чином змінювати або доповнювати цей титул. Наприклад, у нього не можна включити імена знаменитих монастирів, як це прийнято в деяких з Церков, а також – в сучасному титулі Київського Патріарха.
  9. Змінити устрій Священного Синоду, прописаний в константинопольському проекті Статуту буде неможливо. Положення про виборний склад членів, які міняються впродовж року, прописано в Томосі.
  10. Вперше в історії в Томосі про автокефалію чітко вказується новому главі автокефальної церкви, куди він повинен скласти свій перший офіційний візит в новій якості – т.з. “мирну подорож”. Звичайно ж, в Константинополь.
  11. Митрополитові Київському заборонено вносити якісь зміни в диптих (черговість служіння) православних церков. Українська церква зобов’язана прийняти диптих Константинопольського Патріархату. Досі цього ніколи не прописувалося в Томосах, і тому зараз в різних Церквах диптихи відрізняються.
  12. Відмова Московського Патріарха приїхати на Святий і Великий Всеправославний Собор мабуть була врахована Патріархом Варфоломієм. Уперше в Томосі про автокефалію на предстоятеля помісної церкви накладається обов’язок з’являтися на всі Міжправославні наради, які скликає Вселенський Патріарх.
  13. Годі й говорити, що місце митрополита Київського в диптиху – останнє, після митрополита Чеського і Словацького, за часом отримання автокефалії. Хоч які би ці нововведення були принизливі для українського православ’я, їх дотримання – необхідна умова для дарування автокефалії. Це чітко обмовляється в Томосі: “На цих умовах наша Свята, Велика Церква Христова благословляє і проголошує Православну Церкву в Україні автокефальною”. Порушення будь-якого з цих умов надасть право Константинополю переглянути Томос або відкликати його. Про те, що Вселенській Патріарх має право переглядати видані їм Томосы, говорять його офіційні представники.

У церковних кругах відзначають, що підписаний патріархом Варфоломієм Томос – ганебний і сумний підсумок некомпетентної роботи помічників Президента і особисто Ростислава Павленко, що неодноразово відвідував Фанар і нібито працював над усіма текстами спільно із співробітниками Патріархії.

Банкова не захистила інтереси української церкви, а, навпаки підводить її під такі обмеження, яких немає в жодній автокефальній церкві світу. Проте, з вуст представників Адміністрації Президента і Кабміну, звучать переможно-заспокійливі заяви, що притому суперечать одна одної. На щастя, українці знають їм ціну. І на жаль, змирилися з тим, що заяви політиків мають мало спільного з дійсністю

Лучший способ поддержать проект – Поделиться записью

Похожие записи

На ґрунті ревнощів чоловік забив дружину кріслом, і звалив провину на брата

Борис Величко

Солдат з товаришем побили і зґвалтували 16-річну підлітка-сироту

Борис Величко

Ахметов не виновен – журналист издания «Наші гроші»

Борис Величко

Білорус, що знаходився в розшуку за збут наркотиків, отримав в Україні статус біженця

Борис Величко

Крутіть лохотрон: Шахрай знайшов вразливість “Лото-забава”, і три роки вигравав гроші

Борис Величко

Що поліція знає про Покотилівського маніяка? Нові дані про вбивство Аліси Онищук

Борис Величко